Виробники каталогу зернові та продукти із зернових
Експортні досягнення
За останні десять років Україна перетворилась в одного з найбільших експортерів зерна в світі. За результатами 2018 року наша держава зайняла третє місце. Так, у 2018 році було експортовано майже 42 млн. тонн зерна на понад $7 млрд.. Показники 2018 року – рекордні, втричі перевищують показник 2010 року.
У 2018 році був також встановлений рекорд за обсягами закордонних поставок кукурудзи – 21,4 млн тонн (на 10% перевищив показник 2017 року у 19,4 млн тонн і у 5,2 разів – результати 2010 року). Обсяги експорту пшениці за результатами 2018 року перевищили показники 2010 року у 3,3 рази і склали 16,4 млн тонн. Минулого року було зафіксоване чотирикратне зростання зарубіжних поставок жита – понад 100 тис. тонн.
Слід також зауважити, що аналітики з міністерства сільського господарства США уже у 2019 році прогнозують Україні другу сходинку у світовому рейтингу експортерів кукурудзи [1].
Найбільші експортери зернових в 2017/18 МР: компанії «Кернел» і «Нібулон», на їх частку припадає відповідно 10% і 9,8% від загального експорту основних зернових культур — пшениці, ячменю і кукурудзи. На третьому місці – «COFCO» (9,2%), далі – «ADM» (6,4%), «Bunge» (6,3%) та «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (5%). [2]
Перевага українських компаній у порівнянні з великими міжнародними зернотрейдерами обумовлена тим, що вони мають власні джерела надходження зернових — збір врожаю з власних оброблюваних площ. У «Кернела» — найбільший в країні земельний банк (560 тис. га), а «Нібулон» завдяки власній річковій логістиці мінімізує витрати на перевезення і може запропонувати більш високі закупівельні ціни на зернові.
Найбільшими імпортерами українського зерна за результатами 2017/18 МР стали: Єгипет ($ 724 млн., 11,4%), Китай ($ 594 млн., 9,3%), Іспанія ($ 459 млн 7,2%), Індонезія ($ 375 млн. 5,9%) і Нідерланди ($ 348 млн. 5,5%).
В розрізі культур було експортовано: кукурудзи - 17,8 млн. тонн на $ 2,86 млрд. (Китай - 16,4%, Єгипет - 13,6%, Нідерланди - 12,2%); пшениці - 17,2 млн тонн на $ 2,83 млрд. (Індонезія - 13,3%, Єгипет - 11,8%, Бангладеш - 8,7%); ячменя - 4,3 млн тонн на $ 0,64 млрд. (Саудівська Аравія - 41,2%, Китай - 19,3%, Лівія - 6,6%). [3]
Досягнення виробництва
1. Найсприятливіші природньо-кліматичні умови для процвітання зернової галузі
Завдяки сприятливим кліматичним умовам та родючим чорноземам, які становлять третину світового фонду (площа українських чорноземів дорівнює площі Британії), зернова галузь в Україні завжди була і залишається провідною в аграрній сфері.
2. Великий потенціал органічного виробництва
Україна займає 20 місце в світі і 11 в Європі по загальній площі сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. За останні 5 років вони збільшилися на 54% і наразі складають 421,5 тис. га, з яких 48,1% зайняті під вирощуванням зернових (7 місце в світі). Понад 16% займають олійні (5 місце), 4,6% — бобові (7 місце). [4]
3. Рекордні обсяги виробництва зернових
У 2018 році зібрано найбільший урожай зернових за часів Незалежної України - всього 70,1 млн. тонн. Врожай кукурудзи — 33,5 млн тонн (на 44% більше минулорічного) пшениці – 24,5 млн. тонн, жита – 7,3 млн. тонн. [5]
4. Висока якість зерна
Якість українських зернових для продовольчих, технічних, кормових цілей та експорту обов’язково визначається Національними стандартами України. [6]
Перед тим, як відправляти вантаж зернових на експорт - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - для встановлення відповідності вантажів фітосанітарним вимогам країн-імпортерів обов’язково провидить спеціальні перевірки. Тільки за результатами таких перевірок видаються необхідні фітосанітарні сертифікати та дається дозвіл на експорт зерна. [7]
[1] - За прогнозами USDA https://www.usda.gov/
[3] - http://tcci.te.ua/posluhy/fors-mazhor/64-novyny/1414-naibilshi-importery-zernovykh-kultur-z-ukrainy
[4] - https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-na-20-misci-sered-svitovih-virobnikiv-organiki
[6] - https://ru.agroinsider.com.ua/wp-content/uploads/2018/06/dstu3768-2010.pdf